Кітібанк та $20M шахрайство

$20M цифровий розстріл

Я Джон — аналітик DeFi, який проводить більше часу у виправленні аномалій блокчейну, ніж у кав’ярнях Волстрийт. Коли прочитав про позов Майкла Зиделла проти Citigroup через втрату $20 млн у криптосхемах, моє недовір’я зросло — це не просто ще одна історія шахрайства. Це системний сигнал тривоги.

Зиделла погодився на фальшивий NFT-проект OpenrarityPro через Facebook під ім’ям «Каролайн Паркер». Схоже на класичну схему «вбивства свиней»: доверення будують через соцмережі, потім застосовують фінансову силу.

Коли банки пропускають очевидне

Ось де все стає жорстоким: майже $4 млн потрапило до рахунків Guju Inc — компанії-шаленки без прозорості. І що ж зробив банк? Нульової дослiдження. Жодного сповiщення.

Скажу прямо: якщо ваша система AML не спрацьовує при 43 послiдовних великих трансакцiях без пояснень — ви не захищаєте клiєнтiв, а допомагаєте злочинцям.

DeFi протоколи виявили б це миттєво завдяки смарт-контрактам i аналiзу на ланцюгу. Але традицiйнi банки? Все ще залежать вiд ручної перевiрки i роздiленої системи, яка не встигає за швидкoстю цифрового злочину.

Чому цей випадок важливий для кожного крипто-власника

Це не лише про небажання Citigroup — це питання обчислюваностi фiнансової інфраструктури. Ми кажемо, що банки — охоронцi нашого грошового капталу, але коли вони ігнорують явнi попередження (на приклад, частково округленi суми — типова ознака автоматизованого шахрайства), хто насправді захищає нас?

Іронiя полягає в тому, що багато жертв переходять у криптовалютu саме для децентралiзацii щоб уникнути таких провалiv — але потрапляють знову через слабку переверку i помилковий KYC на деяких платформах.

Але ось моja думка: якщо банкам неможливо ефективно контролювати транзакцii цифрових активiv, то чому ми продовжуємо надавати їм роль керманича наших цифрових майнових прав?

Що повинно було бути зроблено (але не було)

• Пом’ятати повторюваные депозити до одного корпоративного рахунку без делової потреби.

• Спробуватися додатковий контроль при транзакцях понад $100K через неверификований суб’єкт.

• Перевиряти адреси шахрайських платформ за публIчним даними блокчейну (так, така база існує).

• Попереджуватись безпосередньo — а не просто записуватись у файл i споджитись найголовнешого. Це не майбутнє технологii — це базова нормa повинностe уже застосована на таких платформах як Coinbase чи Binance. Але… Citigroup пропустив кожне запитання.

  Останнє мислення: Доверення коштує дорого – але його треба заробляти

  Я розумIю: великим банкам складно працюватИ за складним законодавством – але це не оправдання небажанности коли мIльйонами знIкають справжнI людинИ. The crypto world has its flaws—but at least it operates transparently on chain. If traditional finance wants any credibility in the digital age, it needs to upgrade faster than a pre-blockchain banking app during Black Friday sales. The crypto world has its flaws—but at least it operates transparently on chain. If traditional finance wants any credibility in the digital age, it needs to upgrade faster than a pre-blockchain banking app during Black Friday sales. The crypto world has its flaws—but at least it operates transparently on chain. If traditional finance wants any credibility in the digital age, it needs to upgrade faster than a pre-blockchain banking app during Black Friday sales.